про це

Татьяна Силаева
Життя віддам за щироє кохання...
Мені здалося, що знайшла Тебе...
Природи ніжне барв зітхання
Веселкою до щастія веде...

Я розмалюю небо самоцвітом,
Рожевих барв до глибини додам...
Нехай закоханим розносить вітер
Шматки мережев-хмарок по містам!

Тебе зустріла, наче серце стало,
А там зірвалося шалено у танок
І знов... завмерло... та заколотало,
Колібрі птахою злетіло у світанок...

Ба, я живу! Дай Боже всім зізнання
Яке то починається життя
Коли до тебе квіткою кохання
Приходить в дім: немає вороття!!!