Мені так жаль, що ти не виявилась тою,
Кого я довго ждав і так жадав знайти...
Навіщо я пишу, та що ж такє зі мною,
Адже ж я не кохав тебе, пробач мені...
Пробач мене за все, що не зробив та скоїв,
Пробач мене за все, що мало бути й нi...
Ти знаєш добре: я не кривдник і не злодій,
Але й не з казки принц на білому коні...
Або не пробачай мене... Я ж прав, і згодом
Ти зрозумієш всі ті помилки свої...
А зараз -- йди, у тебе є своя дорога.
Не жди мене, у мене є свої шляхи!
05.07.2010