Огорнула осінь
Золотом мій Жван
Котиться ярами
Ранками туман
Пада на долівку
Листячко з дерев
Техніки сільської
Чути з поля рев
Птахи заклопотані
В небі над селом
Нам перед дорогою
Змахують крилом
Хоч краї далекії
Й манять їх теплом
Важко їм прощатися
Із Жванським гніздом
Бо немає кращої
В світі цім землі
А ніж Українонька
Жван і журавлі