Моя Україна – козацька колиска,
І кожному серцю так люба і близька.
Ми любим країну пишаємось нею,
І в щасті і в горі ми завжди із нею:
Неначе дівчина в барвистім віночку,
Стоїть серед луків й зелених дібров.
Ми – діти народу, козацького роду,
Козацька у жилах біжить у нас кров.
Моя Україна – це райський куточок,
Для ворога клятого ласий кусочок.
Завжди пам’ятаєм, як волю здобуто,
Ніхто не забутий, ніщо не забуто.
За щастя народу в вогненному полі
Біг коник крутий вороний,
Схилялись додолу високі тополі,
Боровся до смерті козак молодий.
Дніпровські пороги і биті дороги
Пройшов український козак,
Він, кров’ю умитий і ворогом битий,
Зберіг Україну нам, волю й гопак