Дітки, дітки, ходіть їсти!
Треба всім за столик сісти.
Хто з вас ручки не помив,
Фартушок не розстелив?
Не дасть кухар їсти,
Хто не встигне сісти.
Та не подасть тарілочки,
Віднесе до білочки.
Ложечку до зайчика,
Хліба ні окрайчика.
Їсточки сідають
І не розмовляють,
Хиляться до мисочки,
Не кидають кришечки.
Діток не штовхають,
Чай весь випивають.
А якщо наїлися,
Кухарю вклонилися
За кашку, за хлібчик,
За смачний обидчик.
А хто з’їв вже кашку,
Йде слухати казку.
Пор слухняних діток
Та хороших тіток,
Про гарний садочок,
Про синів і дочок,
Про тепленький колобок,
І чарівненький клубок,
Про хитрі лисичку,
Співучу синичку,
Про діда і бабу
Та курочку рябу,
Про лісову хатку
І царівну-жабку,
Про сіреньку мишку
Та цікаву книжку.
А хто слухав казку,
Заробив ковбаску.
Ще й медок духм’яний
Від діда Дем’яна,
Яблук дві корзини
Від бабки Дарини,
З дірочкою бублик
І молочка кухлик.