Людина має тіло, душу й мову –
Так складене людське життя
І, мабуть, так угодно Богу,
Що твориться віки –
Не знищити нікому!
Як є народ, то є й країна
Моя ж країна – Україна,
І мова в неї солов’їна.
Своєю мовою сміюсь я,
Плачу і співаю,
Чужої нам не треба,
Свою я прославляю.
Тебе в морях топили,
Могили тобі рили,
У тюрмах мордували,
В кайдани закували,
Ти копитами збита,
Слізьми народу вмита,
В вогні тебе палили ,
І кров із тебе пили.
Ти зрадникам дивилась в очі,
Молилася в холодні темні ночі.
Від муків ти не впала,
На троні устояла.
Українську мову нам треба шанувати
І своїм нащадкам у спадок передати.