Прости мене, мамо рідненька,
Бо дуже була ти слабенька,
Чекала від мене розради,
А я не могла дати ради,
Бо сльози при тобі не лила
І щось я пусте говорила,
Коли твій діагноз узнала.
Усі ці роки проридала,
А ти, моя рідна, трималась,
Хоча теж про все здогадалась.
Ти очі від мене ховала
Й слізьми у кутку умивалась.
Не знаю, що ми провинили,
Нікого в цім світі не вбили,
Та де ж ці хвороби беруться,
Чому між людьми вони в’ються?
Якби ж ми могли це все знати
І к від біди врятувати.
Надія на милість від Бога –
Від Нього прийде допомога.