Перша вчителька

Надежда Погребняк
Пройшли роки пливуть десятиліття
Я вже прожила пів століття
Та до цих пір в моїх очах
Це щире лагідне обличчя

Той ніжний материнський голос
Який учив нас цінувати колос
Це перша вчителька моя
Життя подальшого зоря

Як тільки пролунав шкільний дзвіночок
Вона нас пригортала чужих синів і дочок
А нас було не 5 чи 6
Якщо не помиляюся у класі 26

У ті далекі шістдесяті не дуже ми були багаті
Ти замінила матерів які із досвітку ішли доїть корів
Старанно вела нас в країну знань
У світ незвіданий у світ мрій і світ бажань

Якби ж сьогодні чудо сталось
Щоби усім зібратись вдалось
Кого торкались твої руки
І з ким долала труднощі науки

Ми б радісно зустріли нашу Зою
Яку ми бачим вічно молодою
Та притрусив уже сніжок її голівку
Впадемо перед нею не долівку

За те що готувала до життя
Й що кожне дороге було тобі дитя
Добро безслідно не зникає
Хай Бог тебе оберігає

За труд за ласку і натхнення
Ми не забудем твого ймення
Живи нам дорогенька многа літ
Бо ми ступаєм за тобою слід у слід