Наче скарби, бережу листи
З днів щасливих першого кохання,
Де в словах душевних і простих
Ніжність є і туга, і чекання.
У відрядженні тоді він був,
Місяць листувались ми щоденно,
Кожен з нас потребу цю відчув,
І любов лилась в листи натхненно.
Дні розлуки так повільно йшли
І сприймались нами, наче роки.
Нас вони до зустрічі вели,
Потім я його почула кроки.
Він по східцям радісно так біг,
Бо скінчилось це випробування,
Стрімко увірвалась на поріг
Та любов, що перша і остання...
...В мене вже срібляста голова
І давно коханий на тім світі,
Та звучать в листах живі слова,
Бо серцями на віки ми злиті.
21.05.10