Перекреслила лiнi на руцi

Кутинова Юлия Сергеевна
Перекреслила лінії на руці
А у серці печаль…лиш одна печаль….
Ворожила на повному місяці
Проворожила серце своє, на жаль

Свою кров проливала над вівтарем
Заклинала БОГІВ, щоб допомогли
Щоб себе відчував ти завжди царем
Щоб забув, що у тебе є вороги….

Із плеча відіймала холодну сталь…
Хтось тебе , мого милого, підстрелив
Колись очі блищали немов кришталь
Але блиск той пропав… хтось його відбив

І варила я зіллячко уночі
Заклинала я ніченьку на печаль
Рятувала тебе…щоб ти не хворів
І благала…щоб більше ти не мовчав

Я загоїла рани усі твої
Я тебе воскресила із мертвих снів
Я благала тебе..: «Ні, не йди!!!НЕ ЙДИ!!!!!»
Але ти й подивитися не зволів

Але ти…ти пішов…навіть не згадав
ТИ ПІВШОВ…. А я втратила в мить усе….
І на повному місяці…….НЕ ЧЕКАВ!!!!
Я так легко взяла, й прокляла тебе

Перекреслила лінії на руці
На ножі ще залишилась моя кров
І тепер ти лежиш у своїй труні…
Домовиною стала тобі любов

Перекреслила лінії на руці
І сміюся……скалічена…ще жива…
Ворожила на повному місяці
Вкарбувала у серці страшні слова!!
10.02.2010