...і доконче приходить такий важливий етап:
на якомусь полустанку-паркінгу- в якомусь енному місті N,
де розмовляють чужою для тебе мовою -
клац! -
і перестаєш помічати зміни декорацій,
де ти? - де твоя батьківщина? - де люди, тобою обрані?
бо - все зібране поспіхом у валізі твого серця,
бо - від зміни доданків сума таки не змінюється,
бо - ти несеш у своїй пам"яті свою власну, вигадану вітчизну,
свою вимолену любов,
своє право - бути собою,
бути з ним,
тут і зараз,
дівчинко...