Думки думки немов лелеки
То відлетять а то повернуться з далека
То хмарка набїжить
То сонечко пригріє
То дрібний дощик замрячить
То вітерець повіє
І так усе життя
Але йому нажаль - немає вороття
Як день прожив то й слава Богу
Що ще обходиш сам себе
Не требуєш підмогу
Здається ще не жила
А скроні побіліли
Ой де ж поділися роки
В який край відлетіли
Та чи настане та весна
Щоб з вирію вернулись
Хоч би їх вітром принесло
В віконечко всміхнулись
Ой не повернуться літа
Ніколи вже до мене
Десь піднялися в небеса
Образились на мене
Бо марно тратила я їх
Не вміла цінувати
Ой не повернуться літа
Буду ж за ними банувати
Ой не повернуться літа
До мене й ні до кого
Два рази вік ніхто не жив
Не дав нам Бог такого.