Думи мо думи

Надежда Погребняк
Думи мої думи куди ви літали
Що ви мене одну у хаті лишали
У край ми Таврійський рішили злітати
Там твою сестричку рідну провідати

Як твоя сестричка в себе нас уздріла
Сплеснула руками і дуже зраділа
Думи мої думи як їй там живеться
Як пташка в чужині крилечками б'ється

Що ж ви мої думи про мене казали
Як мою сестричку та й розвеселяли
Казали що любиш та й не забуваєш
І вранці і ввечері її споминаєш

Думи мої думи чому так буває
Одна мати родить життя розлучає
Росли в одній хаті в одній постелі
Тепер ми далеко не в рідній оселі

Сестро моя сестро як ти мені треба
Як без тебе тяжко є в тобі потреба
Думи мої буми що ж ви наробили
Самі були в сестри мої мене залишили

Ой якби я крила мала то з вами б злітала
Я ж би з свою сестричкою хоч пощебетала
Нехай уже так і буде хай на цім стається
Аби були ми здорові хай нам ще живеться