Телефон цілий день мовчить.
Те мовчання шматує душу.
Поривалась сама дзвонить.
Так, я можу, але, чи мушу?
Телефон мій прокляттям став,
Я на нього тепер молюся.
О, якби ж він проклятий знав,
Як дзвінок пропустить боюся.
Та якби він мене почув,
Він би сам закричав у простір:
-Що ж ТИ знову її забув?
Не дзвони, краще їдь у гості!