Сподiвання

Лидия Филимонова
Осінній туман низько стелиться,
Далекого літа обман.
В "шасливе дитинство" не віриться,
Рядків не щасливий роман.

А море "тихесенько" піниться,
Дощами звучить барабан.
Можливо на краще все зміниться,
Світлом зальється екран.

Осінній туман низько стелиться,
Щасливих рядків наш роман.
В душі все ж таки світиться,
в молитвах збудований Храм.