Ти не повіриш, я вже не пишу
Тобі вірші, я просто сплю ночами.
Що написала - все тобі лишу,
Бо тільки ті рядки залишились між нами.
Ти не повіриш, серце б'ється знов,
Як виявилось, це таки можливо,
Немає слів про неземну любов,
Тепер вони для мене не важливі.
Ти не повіриш, мрії ожили,
Я з ними ні на мить не розлучаюсь.
Як виживалось їм, серед золи,
Я й досі ще забути намагаюсь.
Літати вже не буду взагалі,
Бо крила неможливо залатати.
Ти не повіриш, але на землі
Мені ходити ліпше, ніж літати.
12.10.2010
(Другий варіант)
Фото из интернета