Пам ят рини й Ярослави

Надежда Погребняк
Село страшенна звістка облетіла
Та ні одна душа в це вірить не хотіла
Здається що здригнулись гори
До нас прийшло велике горе
Два ясних сонечка
Два золотих крила
Так не сподівано для всіх
Смертельна вдарила стріла
А може це не правда
Та може помилились
Але нажаль для нас
Це чудо не звершилось
Як дві лебідки дві перлини
Загинули пішли з життя
Лягли у домовини
Немає радості вже в їх родини
Замовкла пташечка співуча
У вічний вирій відлетіла
Хоч і короткий мала вік
Всіх співом покорила
Нам не позбутися страшної туги
Бо ви для всіх були хорошії подруги
Не мож дивитись на хатину
Схилась мальва біля тину
У чорнім горі батько й мати
А ми не взмозі вас підняти
Гойдає вітер на могилі чорні стрічки
Тут вічним сном заснули дві сестрички
Прощайте нам Іринко й Ярослава
Для нас ви в пам'яті повік
І не загине про вас вічна слава
Хай Бог підтримує своїм вас духом
Ми ж кажемо земля хай буде вам легеньким пухом
                2005 рік