Тихесенький вітер калину гойдає
Уже мина рік як в живих вас немає
Не можем до цих пір іще ми збагнути
Що все це насправді могло таке бути
Вдивляємось пильно у всіх перехожих
Таких нам здається на вас чимось схожих
Ви квіти любили і пісню й життя
Усе залишили нема вороття
А мамине серце з грудей вилітає
Яка не спить ночі дітей виглядає
Ваш батько страждає за вами сумує
Здається ось-ось голосок ваш почує
Нема для них втіхи нема чим радіти
Це горе велике в могилі їх діти
Та чорна завіса сім'ю розділила
І домом їх вічним їм стала могила
Сумують знайомі родина і друзі
Ми вас не забудем за вас в вічній тузі
Як там вам лежиться у снах сповіщайте
Бо ми тут всі грішні і ви нас прощайте
Це тайна велика й ніхто з нас не знає
Кого що чекає й чому так буває
Усе обірвалось скінчилося вмить
А вам би ще діти на світі прожить
Хай горя не знає ніжодна родина
Нехай живуть батько і мати й дитина
Хай Бог нас від горя такого боронить
Хай батько і мати дітей не хоронить