Самотня вибіліла тінь
У темній ночі Чорторию,
Поснуло се... лишень не смію
Сей спокій рушить, янгол мій.
Одвічний пасинок - дитя
Злате ребро по небу носить
І обсипає на покоси
Сих млявих зір
Скупе лиття.
Мій вірний ленник озорінь,
І де тебе іще зогрію...
У темній ночі Чорторию
Самотньо плине біла тінь.
16-17/10/