Осiннiй смуток

Вальсує  багряним  листям  уздовж  тротуарів  осінь,
Цей  смуток,  мабуть,  від  того,  що  теплі  скінчились  дні…
Згорнулась  душа  в  клубочок:  не  хоче  трагедій,  досить!
Та  тільки  думок  не  гріють  столиці    п’янкі  вогні…

Я  хочу  прийти  додому,  облишивши    ролі    й  маски, 
Пірнути  в  тепло  обіймів,  відчути  твій  аромат,
Забути  усі  образи,  немовби  невдалу  казку,
І  просто  собі  кохати,  не  вірячи  в  листопад…

                  19-20.10.2010


Рецензии
Як гарно! такий спокійний, затишний вірш. Зрозумілий кожній жінці, яка хоче хоч інколи жити "облишивши ролі і маски", сховавшись "в тепло обіймів". Дякую за світлий , хоч і сумний (трішечки)настрій...

Мовчан-Мысловска   21.10.2010 04:40     Заявить о нарушении
Дякую. Дуже приємно, що Ви мене розумієте та розділяєте думки і емоції, вкладені у цей вірш! Щиро рада Вашому візиту!

Любовь Козырь   21.10.2010 09:49   Заявить о нарушении