Как ты нежна и сладка, осень!
Дождь росы льёт тебе на косы,
Тебя обнять туманом хочет
Бездарных дней минувших горечь.
И льются благодати слёзы,
И украшают скатерть розы
В ногах любимого - Исуса,
Но не спасают от искуса.
А журавлиный клик прощальный
Кольцом осенним обручальным
Сжимает сердце... Стылым воском -
В душе печаль и пепла горстка.
Дождь пробубнит свою молитву.
Листва пожухлою палитрой
Засыплет радость и тревогу
И все мои дорожки ...к Богу...
Перевод с украинского.
***
Маргарита Метелецкая
http://stihi.ru/avtor/rita1946
Солодка осiнь...
Моя солодка, ніжна осінь,
Тебе дощі зів'ялі росять,
Тебе огортують тумани
Гірких минувшин безталанних,
І кроплять благодатні сльози,
І красять запізнілі рози,
Накидані на тло обруса
До ніг коханого - Ісуса...
"Курли" журавки прокричали...
Сум воском вилитим збучавів...
І вітер гне дерева рвучко...
На серці - осені обручка...
Дощам - молитви жебоніти...
Пошерхлим листям обряснити
Жертовники, слова, потреби ,
Усі мої стежки...до Неба...
********************************
"обрус" - скатерть
"збучавів" - загустел
"жебоніти" - тихонько бубнить