http://www.stihi.ru/2010/10/29/1682
Я горестной печали не скрываю
Перед судьбой, однажды свыше данной…
Путей заветных как искать, не знаю,
Моей душе к Земле Обетованной.
И лишь тумана сизого куренье
На тропах тех, где до сих пор блуждаю,
Громов могучих отзвук в отдалении,
На тропах тех, где счастье ожидаю…
Души уставшей тайное волненье -
Вот давний след от радостей ушедших.
И лишь воспоминаний пробужденье –
На чудо вновь ожившие надежды…
И грустные всё вопрошают очи:
Кому я в жизни долг не заплатила?
Я в ожидании небесных зодчих
Свою обитель всем ветрам открыла…
2011
Оригинал
Я трепету гіркого не ховаю
Перед тобою, доле невблаганна...
Стежок завітних я, на жаль, не знаю
До тебе, о Земле Обітована !
Лише туману сизого куріння
На тих стежках, де досі я блукаю,
Лише громів могутніх відгоміння
На тих стежках, де щастя я шукаю...
Лиш збіглий слід від радощів минулих,
Лише душі таємне хвилювання,
Лиш воскресіння спогадів поснулих
І знов на диво мрійне чатування...
І все питають посмутнілі очі :
Кому в житті не заплатила мита?
Десь забарилися небесні зодчі -
Моя обитель всім вітрам відкрита...