Маю одну дочку сина Бог не дав
Хотіла народити Він його забрав
Вмер не народившись Бог життя не дав
Гріх мабуть я маю от і покарав
Хоч муки й прийняла сина ж не обняла
А свята земелька матінкою стала
Вона його гріє миє й пеленає
Вона йому рідна хай він спочиває
Видно не судилось сина мені мати
Мабуть не хороша я для нього мати
Поховали сина біля сестри мужа
Тепер розцвітає на могилах ружа
Тяжко було зразу без нього звикати
Ніщо не поробиш треба привикати
Роки вже минають а я все старію
Як сина згадаю душа рветься тліє
До могили прийду низенько вклонюся
Хрестик поцілую Богу помолюся
Така моя доля так мені судилось
Щоб моє дитятко вмерло не вродилось
Часом він приходить у снах аж до мене
А як я прокинусь нема біля мене
Кажуть що так треба що Бог краще знає
Одним дає життя в інших забирає
Ніхто звідти не вернувся нічого не каже
Прийде наш ас заберемся то все нам покаже
Видно тайна це велика й не треба тут знати
Може там вже хоч по правді будем усі мати