Лиш кінчиком пера тендітне «Любий»…
Три крапки символічно у кінці…
Мою бентежну вдачу ти пригубиш,
Та серця не втримаєш у руці.
Я зачаклую цей прозорий вечір,
Повикрадаю всі твої думки…
А зранку мною пахнутимуть речі,
Повітря, квіти і книжок рядки.
Ти в себе зачерпнеш жадану тишу,
Забувши про нав’язливий шансон
Маршрутного таксі… Тобі залишу
Свого - на згадку - голосу півтон
І на краю душі тендітне «Любий»…
Чи іронічно, чи серйозно, пак?..
Стояли щойно на мізинці Згуби
Й шепочем їй на вушко знову: «так»!..