Ніч-чародійка прИйде стежками
Сном кольоровим у світ,
Місяць сплітає казку рядками
Мабуть уже сотні літ.
Сяйво зірок позбирає в долоні,
Теплого вітру вплете,
Солодко спати в такому полоні
Де казка чар-зіллям цвіте.
Кішкою нічка блукає по дому,
М'яко торкнеться очей,
Ніч-чародійка зніме утому
Легко і ніжно з плечей.
Роси розсипе,ще до світання,
У шовковисту траву,
Шепоче на вушко,до самого рання,
Казку чарівну,нову.