Стоїть гора проти гори
Лісами поростає
Ніхто про родовід її
У неї не питає
Чому стоять ці дві сестри
Рікою розділившись
Неподають родинної руки
В обіймах притулившись
Якась їх сила розділила
А мати сльози гірко лила
І утворилася ріка
Яка біжить між них віка
Якби ж мож гори ці з'єднати
Щоб не ридала їхня мати
Щоби з обіймів утворилася рівнина
Та воз'єдналася навік родина
Але Господь чомусь так творить
Та нам про це Він не говорить
Він ділить землю на частини
Та шле розлуки у родини
Нам недоступна ця загадка
Але існує в житті клатка
Якою ходять рідні й близькі
Та кроки ці занадто слизькі
Нелегко нам по ній ходити
Щоби свій рід не розгубити
Господь нам шле випробування
У міках твориться єднання
Тернистий шлях до злагоди й любові
Шануймось близькі й рідні всі по крові
Хай не біжить між нас ріка
Із материнськими сльозами
Хай клаточка існує поміж нас
І не зламається віками
Хай зникнуть гори поміж нас
Та розцвіте рівнина пишними квітками