Хвороба 25. 07. 09

Надежда Погребняк
Якось трапилась біда
Серед літа в спеку
Я й подумать не могла
Про цю небезпеку

Прихватило під грудьми
Думала що шлунок
Наковталася пігулок
Терплю кілька суток

Та зійшло все на нівець
Думала ось-ось кінець
Всі зусилля були марні
Вирушила до лікарні

Везли вже напівживу
Викликали і швидку
Справи дуже вже негарні
Положили до лікарні

І кололи і вливали
Від хвороби рятували
Слава Богу попустило
Думала вже відступило

Славний лікар лікував
Відвідував наставляв
А додому як пускав
То пораду слушну дав

Дуже вам рекомендую
Не жартуйте із собою
З'їздіть ви до фахівця
Й розберіться до кінця

До уваги все прийняла
І у Вінницю помчала
Щоб спокійні були всі
Просвітилась на УЗІ

Тут й охопив мене страх
Бо побачене то жах
Каменюка в жовчнім є
Ось що жити не дає

Слава Богу що Алінка
Компетентна в справі жінка
Заходилась помагати
І пораду нам давати

Операція негайно
Й часу марно ми не гаймо
Це вже все сказала тьоті
Й з лікарем уже на дроті

Ну то що ж оце так доля
Та на все є Божа воля
Як би я не метушилась
З лікарем таки зустрілась

Лікар цей людина щира
Прочитав все як до діла
І давай уговоряти
Будем камінь видаляти

Справи дуже в вса погані
В ось-ось уже на грані
Тут звичайно й стрес і сльози
Вся трушуся аж морозить

Що сказали те й зробили
Не жаліли свої сили
Витягли той мій трофей
Повно тут таких людей

Дякую тепер я Богу
За завчасну допомогу
Й поклоняюсь лікарям
Цим невтомним трударям

День і ніч вони на варті
Тож подяки таки варті
Адський труд у цих людей
Ледь виходять із дверей

Котиться з них піт рікою
Хворого життя під їх рукою
Щиро вдячна їм за труд
Йде потоком до них люд

Тож пошли їм Боже сили
Щоб такі як я ще жили
Руки їхні золоті
Помагають нам в житті

Хай щастить їм скрізь і всюди
Дорогі для нас ці люди
Хай завжди вам все вдається
Многа літ в добрі живеться

Хай Всевишній помагає
Матір Божа прикриває
Світлим своїм омофором
Ми ж всі дякуєм вам хором

За ваш труд і ясний розум
Щирість чуйність й простоту
Божа милість вас огорне
Й вознесе на висоту