За вікном невгамовно лютує зима.
Від січневих вітрів жду погоди дарма
Заметіль, мов змія, безпросвітно шипить
Та оглухлих лісів, не злякає ця мить.
З протилежних сторін дують шквальні вітри,
Наче пензлі, фарбують ліси в кольори
То у біло-рожеві, а то в голубі
Все ж зелений, я вибрала краще б собі,
Та в морозній негоді, не в змозі знайти
Ну якщо, у барлогу ведмежу піти...
Він сховався в тепло, від безладдя цього
І зимовим дивам не пройняти його.
З першим співом птахів, просинанням угідь
Аж весною, прокинеться бурий ведмідь
З цим у зелень окраситись, лісу не гріх
Бо й мені до вподоби весняний поріг.
05.01.2010.