Небилиц

Надежда Погребняк
Живе в селі бабка під горою хатка
Кругом неї гори й кручі та ліси дрімучі
Єе у бабки кочерга та бабуся не Яга
Дітки їй товариші бабка пише їм вірші
Сякі-такі небилиці та й складає на полиці
Бо пуста в неї торбина бідна бабка ця людина
Щоб попасти до друкарні
Треба гроші мати гарні
Тож читають павучки
На полиці казочки
Щоб позбутись цих тенет
Бабка вийшла в Інтернет
Якщо є в вас дітки змога
Там відкрита всім дорога
Завітайте на мій сайт
І отримаєте кайф
Про рослинки і тваринки
Пори року і сніжинки
Про хороших діток
Та багатих тіток
Відшукаєш там рядки
Про сміливі козаки
Хліб рушник та про калину
І про неньку Україну
Як і де кому живеться
І як сонечко сміється
Отакі то небилиці
В баби Наді на полиці
Хоч звичайно й неможливо
Сподіваємось на диво
Що прийде той чарівник
Що кудись надовго зник
І спустошить ті полиці
Де зібрались небилиці
Й занесе їх до друкарні
Щоб не були мрії марні