Вона співала навесні
Про тихий сад, про літню спеку,
І світ від тих пісень яснів,
Але...не Він.Він був далеко...
Вона сказала: "Я тебе
Люблю давно, люблю без тями."
А Він об небо голубе
Розбив її любов руками.
Вона пішла. А Він усе ж
Зловив її останнє слово:
"То не була любов без меж,
То лиш була межа любові."