Я хочу бути глубиною у твоїх очах
Щоб бачити все так, як ти, як ти...
Щоби частіше бути в твоїх снах
А потім витекти разом з слізьми
І бути знову вільним...знов собою
Знов відчути подих вітру, хмар,
Й полетіти з вітром за весною
Навколо світу...далі від примар,
Примар тих щирих почуттів кохання,
Що у житті навряд чи десь існує
Якщо задуматись над тим нормально
То розумієш що воно ночує –
Кохання спить. З ким хоче коли хоче
А почуття не сплять. Не сплять ніколи
Ті почуття, що викликають очі
(Продолжить)
Коли зустрівся погляд знов ізнову...
Я хочу бачити цей погляд рідний
Я хочу бути глибиною у твоїх очах
Я хочу бути вітром десь там вільним
Десь там, в твоїх щасливих снах
Я хочу бути десь дуже далеко,
Щоб відчувати як потрібна ти
І кожен вечір, дивлячись на небо
Шукати там твої зірки.
Я хочу бути зіркою нічною,
Щоб кожен вечір твої рідні очі
Дивилися на мене у спокою
і я би бачив погляд цей щоночі
Я б бачив як ти йдеш додому
Сама чи з кимось, як тоді весною...
І не питався б хто він? Хто він?
Ховається у тебе за спиною...
Я хочу бути поруч із тобою,
Але це це десь на грані фантастики...
Це нереальніше чим стать зорьою
Або вітрами гасати над айсбергом...
Тому я краще буду сам собою
Хоч і без тебе і без твого погляду,
І винайму квартиру зовсім поряд
В тебе в брамі, вище одним поверхом
І кожен раз коли ти йдеш додому
Сама, чи з кимось, це вже неважливо
Я пройду повз. Як ніби незнайомий
Пройду повз тебе. У свою квартиру.
13.01.2011 Львів