Автор: Евгений Кедров
Лирика / пейзажная
Народили в садочку яблуні,
Як ніколи у році цім,
Недозрівши на землю падають,
І я тішуся, тішуся цим…
Рік врожайний на них і нікуди
Їх спіленькії вже дівать,
І розкачує хутко вітер їх,
Яблуневу армаду-рать!
А вони, ніби, з гілок либляться
Та вхмиляються всі мені,
А дозрівши потроху сиплються,
Якби кажучи: "щось роби,
Не сиди, чоловіче, сиднем,
Ми даруємо себе тобі,
Поведися вже з нами гідно
Та зіпріти не дай в землі…"
10.07.2010
© Евгений Кедров, 2010
Свидетельство о публикации: № 6963-179579/20101121