Залиш мені мозолі замість шкіри.
Хутро побите міллю – замість слів.
Замість зірок – зіниць вологі діри, -
Бо я, мій друже, гірко захворів.
Пекельна примха: відчуття свободи
В камінних скронях звабливих домів –
Малює непересічні розводи
Над звалищем пересічних голів.
Холодний піт, мов остогидлу їжу,
Пихає в простирадла щедра ніч. –
Ламаю вщент камінну кладку свіжу –
І знову зі стіною віч-на-віч...
07.09.2000