Оцей перейде новий рік,
мине. Багатоповерхівки,
мене й тебе снігові цівки
огорнуть, вляжуться до ніг.
Віконні коні й окуні
вихвицюють все табунами.
У витинанках - долі й злами.
В сідлі, стремені, на коні -
мені. Мене... та й промайне.
Потнеться далі долі цівка.
Сосни загостриться верхівка.
Над нею зірку хтось напне.
А ми всі руки в рукавиці.
Та й дочекатися синиці,
Яка льоди хвостом утне.
Та і до річки за мости.
Як коропи - усе дзеркальні,
Як бані - суздально-суть_давні.
На всі чотири... всі чоти.
грудень 10