Спадає
жовтий
лист,
немов печаль...
І будем зимувать,
застигнувши,
безлисті,
У краплях зимових,
У сліз намисті....
Та холода відійдуть
в синю даль.
Весна прийде,
і сонечко надії
Воскреслої
нам душу відігріє.
І із бруньок
таємного чекання
Проклюнеться
беззахисне кохання:
Тендітне -
і сильніше від усього.
І ми воскреснем
Для життя нового !