Бурулька стигла потьмяніла,
Настійно скапує вагання,
У білих пасмах зірка рання
Від сонця світлого сп’яніла.
Нервує хуга обважніла,
Ночам – знесилене зітхання.
Грачина зграя привітання
Блакиті гамірно зчинила.
У мерехтливім ластовинні
Старої груші гуснуть тіні.
Бредеш окрайцями хрусткими
По стежки стертому рядні.
Сліди двокрапками хисткими
Зникають в сонній далині…
2001
=================================
Пер.Хелена Фисои
http://www.stihi.ru/2013/03/21/1549
Сосулька зреет бледным ликом,
В молитвах тая от сомнений.
Пылает в зорьке неба свиток,
Тускнеют звёзд на нём каменья.
Как тяжела весною вьюга! -
В сырых одеждах хрипло стонет.
Грачи приветствуют друг друга,
Под утро ночь в зрачках их тонет!
Веснущато рыжеет воздух,
Зимы разглаживая тени.
Бредёшь, похрустывая, возле
Озёр...
Крадётся татью темень -
Следы уходят в многоточья,
А ты спешишь под тогу ночи!