Маргарита Метелецкая, http://www.stihi.ru/avtor/rita1946.
Коли замкне захланний світ , http://www.stihi.ru/2011/01/31/2133.
Коли замкне захланний світ,
Затопить збирана знемога,
Я знов звертаюся до Бога
В ламкі хвилини зимних літ...
І мчать пошарпані слова,
Задавнений, зашерхлий смуток...
Солоних згадок чорний жмуток
Примхлива пам'ять просіва...
Душа на Небо подивля,
І мучить збурена бентега,
І крає ніжність безберега,
Що є колискою Земля,
Де знала щастя і біду,
З якої в Вічність я піду...
Перевод
Когда тоска накроет свет,
Замкнусь, без друга и подмоги.
Я обращусь стихами к Богу,
Что зрели тайной много лет
Летят в рубцах мои слова
Из губ, накрытых слоем пыли,
Загадкой памяти из были,
В которой тонет голова.
Открою звёздную купель,
Омою радостью страданье.
Всё остальное бренной данью
Зарою в Землю, в колыбель.
Где знала счастье и беду,
Туда я прахом упаду…