Салют тим, хто знайшов і нестримно втрачає!
Розуміння – то привід піти геть і назавжди.
Повага – це те, що хоч трохи тримає.
А біль – це біль.
Між болем та ненавистю – лише цнотлива плівка.
Вміння читати іноді зовсім зайве.
Мій мозок – ось де моя бажанна домівка.
Бо біль – то біль.
І ніхто ніколи не знайде того написанного,
що ночами було вислане, непрочитане,
а якщо прочитане – то зранку. З рисами
навіженого в голосі заспівано.
І знову на аркуші екраном скачуть літери.
Бо ж, йоб вашу мать, біль – то біль!
І це особиста справа кожного!
Салют тим, хто не боїться покриття дорожнього,
дому порожнього та записів награно тривожних!
Кохання – то різноматна форма розуміння.
І це особиста справа кожного!
11.02.11