Ми стоiмо навпроти, очi в очi

Юрий Врублевский
Ми стоiмо навпроти, очi в очi,
В твоiх очах холодний сум застиг..
А понад нами - темний привид ночi,
А помiж нами - спаленi мости.
Менi тепер – шукати вiтру в полi.
Шукати, але так i не знайти..
Так мало щастя, так багато болi-
Тримай мене! А краще – вiдпусти..
Я припаду до темряви тугоi,
I не заплачу i не закричу.
Лиш душу, шкода, так i не загоять
Краплини теплого осiннього дощу..