Іще із ранку сповістив нам іній:
На зміну йде сльоті антициклон.
І піднімалось з рік вже небо синє,
Здіймалося димами над селом.
І утікали в даль щемні застуди,
І груди переповнились теплом.
І гріли руки біля печі люди,
Між свічами, за запітнілим склом.
І доторкали обриси і тіні
Жарини світла ночі за поріг.
І відкривали зорі у ряхтінні
Нові спокути місячних доріг.
І тихо стукав в перегонах потяг,
немов нову надію дарував.
І ти мене чекала довго потім...
і колії ховалися в снігах.