u don t know me

Леона Вишневська
відчуй мене серцебиттям медузи,
вологим запахом морського дна.
зніми скафандр,не запломбовуй шлюзи,
ще на волоссі  досі сохне хна...

розлий моє рідинне тіло
в резервуари,по відсіках.
без тебе,мов без кисню,
я водою мліла,пускала по собі
кислотні ріки...

відчуй мене серцебиттям медузи,
не сип,мов сіль,пісок на рани...
мої овали хтось абсентом звузив,
сточив у щент кристальні грані.


як,щоб не збитись...
відверто і прісно сказати...
ти ж бо повинен знати!
коли перестанеш снитись,
я перестану спати.

якщо вже впіймав,то вкинь у посудину.
я буду в ній з тобою поряд жити...
я буду слизькою і голою,я буду тобі медузою
і ти навчишся мене любити...