Зима землю закувала.
Все під снігом заховала.
Зараз сплять усі поля,
Річки, море. Вся земля.
Зима землю укривала
Білим, сніжним покривалом.
Буде спати до весни.
Буде бачити всі сни.
Зима землю укривала.
Колисанку їй співала.
У полях та на лугах,
На річках та на морях.
Вітер їй допомагав.
Піню з нею теж співав.
Сонце високо піднялось,
А зима і вже злякалась.
Покривало потекло,
Бо діряве вже воно.
Чорні плями тут з’явились
І водою всі покрились.
За цвірінькали синиці.
П’ють з прогалин тих водиці
Сонце все раніш встає.
Нашу Землю не взнає.
Почорніли всі поля.
Вже не біла тут землю.
Сніг з землі зовсім зійшов.
В річках повінню пішов.
Луки зеленіти стали.
Бо вже зовсім всі ростали.
В лісі бігають звірята.
Мов маленькі ті хлоп’ята.
Вони весну зустрічають.
Шкурку свою знов міняють.
На деревах бруньки пнуться.
Бо з зими вони сміються.
В лісі квіти розцвітають.
Весну знову зустрічають.
Весна з Сонцем, йди до нас.
Бо настав тепер твій час.
Весна з Сонцем зустрічалась
І з зимою розпрощалась.
Георгий5.02.03.11г.