Інгвару
http://www.stihi.ru/2011/03/08/2859
Дівчинка, що живе у примарному світі,
не дивиться TV,
не заглядає у газети,
не базікає з колегами,
не відвідує студію танцю,
не навчається єдиноборствам типу карате.
Її суто бібліотечний світ
біблійно незайманий й осіянний словом.
Вона подорожує
від сторінки до сторінки,
від книги до книги.
Її паперове щастя літає змієм
у піднебессі.
Її вікна у світ – скельця у мінус вісім діоптрій.
Вона пише листи вигаданому коханцю-французу,
чоловіку – грецькому богу,
батьку – Всевишньому всіх часів і народів.
Ніколи не сумує.
Інколи у своїх віртуальних подорожах
вона зустрічає лице до болю знайоме.
Вона силується пригадати і повертається
знову і знову на сторінку побачення,
у якій оповідається про місто,
яке не знайти на жодній мапі ніколи.