Десь в далекім чужім краю
Тобі море лягає до ніг,
Манить хвилею синя даль,–
А у мене за вікнами сніг.
Пам’ятаю ще лагідність рук,
І вчувається тихий твій сміх...
Колискову виспівує час,
Застеляє весь світ білий сніг.
Тебе хвиля несе в забуття, –
Як довіритись їй ти міг?
А мій спогад мережить сни,
Такі тихі і білі, мов сніг.
Перевод Юрия ГАРДАША
Воспоминания
Море в дальнем чужом краю
замедляет у ног твоих бег,
манит волнами синяя даль, –
у меня же за окнами снег.
Помню нежность я рук твоих,
слышу добрый и тихий смех…
Колыбельную время поет…
Укрывает всё белый снег.
Тебя волны несут в забытье, –
как довериться ей ты мог?
Стонет память обрывками снов,
таких белых, как этот снег.