Смерть на астероiдi

 
Легенда про зоряні мандри.
Де небо чуже і важке,
Близький горизонт, серед  скель
Простерта людина в скафандрі.

А  сонце – далеке й похмуре –
Горить, мов замерзла свіча.
В погашених мертвих очах
Відгомін космічної бурі.

Вчепірилась пальцями  в камінь
І каменем стала рука.
Ми будемо снитись зіркам,
Ми будемо снитись зірками.