коли слова в заміну поцілункам
заполоняють щирий тет-а-тет,
невольно, виникає думка
чи дійсно був стосунків злет
на щабель вище, на наступний левел,
чи може це лише здалось...ти пак
щось видумав і в тому певен
і в результаті знов ти мудак...
напевно в нього забагато думки,
напевно в ньому надздоровий глузд
але завжди ті зайві задумки
як результат від впливу різних муз
призводили до дезлічі ускладнень,
заводили в глухий і темний кут...
зносили течією в стінку дамби
де вже чекали кілька старих шлюб...
і тут, стикаючись у суперечках,
всі розбивались об каміння вниз...
і шлюзи тут вже були не доречні
коли в уяві - тільки один міст
що невідомо звідки починався
і невідомо де кінець його...
який, лише зачепиш пальцем
і він розвалиться...впаде на дно
не описати почуття метафорою,
забудь про них й дай трохи земного,
інакше, це лише відлякує,
і замість поцілунків - знову слово...
15.03.2011 Львів