Дівчина в білому
Шукаю твій погляд на дикому березі вітру,
Хоч знаю – даремно, бо очі вже стали зірками.
Пробач мою пам'ять. Мені вже тебе не зустріти.
Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах.
На рани світанку опали росинками звуки,
Сяйнула сльоза на останній сторінці туману.
В камінному серці моєму гніздяться гадюки –
Вони стережуть сніжнобілу причинну троянду.
Згубився твій голос в лісах і бездонних проваллях,
Розбила луна зорегранний кришталь твого слова.
Лиш дівчина в білому ходить ночами в дзеркалах,
Лиш дівчина в білому – привид моєї любови.