Матуся, рідная моя,
Навіщо ж ти мене забула?
Як гарно нам з тобою бУло,
Тепер один на світі я.
І ти одна, така ж самотня,
Серед чужих чоловіків
Можливо радісна сьогодні.
Та через декілька років:
Коли обличча постаріє
Й чоло укриє сивина -
Тоді, ти мамо, зрозумієш,
Що в цілім світі ти одна.
А я, серед "таких же сАмих",
Зросту в "сім*ї" і без СІМ*Ї,
Ніколи не пізнавши, мамо,
Цілунки лагідні твої.
Матуся, рідная моя,
Навіщо ж ти мене забула?
Як гарно нам з тобою було б.
Тепер один на світі я.