Званы

Марина Влада-Верасень
Колокола - Автор неизвестен 
пераклад на родную мову

Ты сёння не прыйшла да мяне зноў!
А я чакаў, я спадзяваўся,  верыў:
Абудзіць цішыню голас званоў! Голас званоў...
І ўвойдзеш ты ў расчыненыя дзверы!

Ты з рук пальчаткі здымеш  ля дзвярэй,
Абыякава  кінеш іх на падаконнік...
"Я вельмі змЕрзла, -  мовіш, - абагрэй, абагрэй!"
І ты працягнеш мне азяблыя  далоні!

Я іх вазьму –  пазногцік кожны твой,
Перацалую, сэрцам  атагрэю!..
О, калі б  ты пераступіла парог мой!  Парог мой…
Але, трамвай апошні звёз у парк  надзею.

А сення не прыйшла да мяне  зноў...
А я чакаў, я спадзяваўся,  верыў:
Абудзіць цішыню голас званоў! Голас званоў...
І ўвойдзеш ты ў расчыненыя дзверы!

                апрель 2011г.

***
Автор неизвестен.

А ты опять сегодня не пришла,
А я так ждал, надеялся и верил!
Что зазвонят опять колокола! Колокола...
И ты войдешь в распахнутые двери!

Перчатки снимешь прямо у дверей,
Небрежно бросишь их на подоконник:
"Я так замерзла, скажешь, обогрей! Обогрей..."
И ты протянешь мне озябшие ладони...

Я их возьму и каждый ноготок
Перецелую сердцем согревая...
О, если б ты ступила на порог! На порог...
Но в парк ушли последние трамваи.

А ты опять сегодня не пришла...
А я так ждал, надеялся и верил!
Что зазвонят опять колокола! Колокола...
И ты войдешь в распахнутые двери...