Ще як були ми козаками
Т. Шевченко
На площах ідоли-кумири
Гранітні стали, ніби на віки.
А як були ми козаки,
Хіба такі були нам милі.
Хіба як зводили руками Січ,
Ми камінь холоду несли у серці.
Або як гинули у герці,
Невже ішли у темну ніч.
Тоді як хтось із наших пролітав
Над пам'ятником "Первому вторая"...
Хіба вся перейшла нікчемна зграя?
Чи хтось того не бачив, не питав.
Пройшло!
Дай, Боже, щоб пройшло -
Палі і голови, і січі.
І полишились душі чоловічні
І серце сповнене добром.
лютий 11